Новий фільм Джорджа Міллера – найкраще роуд-муві усіх часів та народів: радикальне, стильне, шалено динамічне, з елементами стімпанку. Після цієї прем’єри ще довгий час ходити в кіно на інші фільми явно буде нудно.

Божевільний Макс: Дорога гніву - шедевр кінематографуДія відбувається в постапокаліптичному майбутньому, коли світ перетворився в суцільну пустелю, і найбільшою цінністю є питна вода. Суспільство, в якому мешкає головний герой Макс (Том Гарді) – дістопічне, тобто таке, в якому домінують негативні тенденції розвитку. До кінця зрозуміти закони і різноманітні “фішки” цього суспілсьвта складно, але очевидно, що в полоні положення Макса трагічне – з нього качають кров, підвісивши вниз головою. В цей же час дочка імператора Фуріоза (Шарліз Терон) зраджує своєму правителю і викрадає величезну вантажівка (точніше, деяку подобу цього транспортного засобу) з пальним, а також молодими дівчатами – деякі з них вагітні, а деякі – незаймані. Страшний, мерзенний імператор влаштовує гонитву за Фуріозою, і один з її учасників Накс (Ніколас Голт) незабаром виявляє себе тісно пов’язаним з Максом. У буквальному та переносному сенсах. Незабаром Макс звільняється і допомагає Фуріозі “в дорозі” – тобто до шляху до місця її народження, де, за спогадами жінки, є рослини та вода …

Шалений Макс: Дорога гніву – це одна безперервна гонитва. Якщо герої і зупиняються, то тільки для того, аби підремонтувати свої транспортні засоби. Обставини цих перегонів на виживання такі маштабні, що ви напевно будете підстрибувати у своїх кріслах від напруги, співпереживання, захвату – усього того, заради чого кінематограф, за великим рахунком, і був задуманий.

Друга глобальна перевага фільму 70-річного австралійського режисера Джорджа Міллера – візуальна складова. Страшний, але реалістичний (і через це ще страшніший) світ майбутнього відтворений неймовірно детально. Здається, тут зійшлися всі кращі напрацювання фантастичного кіно і психоделійних відеокліпів; образи точні, ємні, вражаючі. Приголомшливі в Шаленому Максі й нечисленні діалоги. І саундтрек – від Junkie XL. Присутнє і те, що в сценарній майстерності називається “другий поворотний момент” і завжди додає фільму додаткової інтриги …

В цілому, Шалений Макс: Дорога гніву – це бомба, відрив башки, винос мозку і колосальне задоволення. Фільм, який буде не тільки обговорюватися і згадуватися, але й снитися, в тому числі і в жахіттях …

А тепер – трохи довідкової інформації. Картина є інтерквелом між подіями першого і другого фільму про Шаленого Макса (раніше його грав Мел Гібсон). Тобто нинішня прем’єра – сиквел Шаленого Макса 1979-о року і приквел для Шалений Макс 2: Воїн дороги (1981). Існує ще й Шалений Макс 3: Під куполом грому (1985). До речі, крім культової франшизи про Макса австралієць Джордж Міллер зняв фільми Іствікські відьми (1987), Бейб: Чотириногий малюк (1999) та Роби ноги (2006) (за останній отримав Оскар у номінації Кращий анімаційний повнометражний фільм). … Дорога гніву була задумана мало не 30 років тому, але через різноманітні виробничі проблем затягнулася. Сценарій Міллер писав у співавторстві з автором коміксів Бренданом Маккартні, а зйомки проходили в Намібії. Очікується сиквел нинішньої кіноновинки – фільм Фуріоза.

 Трейлер:

Кадри: