Фантастика, мелодрама, трилер і комедія – грецький режисер Йоргос Лантімос спробував осягнути неосяжне. Його спроба була оцінена в Каннах: фільм нагородили Призом жюрі.

Глядачі відразу налаштувалися на довгий перегляд: фільм триває без малого дві години. Дія стрічки відбувається у вигаданій реальності, в якій суспільство розділене на два табори: в одному заборонено бути самому, в іншому – з кимось. Однаково жорстоко карається порушення цього правила по обидві сторони барикад. Головний герой, той самий Лобстер, спочатку намагається знайти себе серед парних людей, потім – серед одинаків; з обома завданнями він справляється однаково неуспішно.

Роль Лобстера виконав Колін Фаррелл – ззовні він зумів перевтілитися у необхідний типаж, але на цьому акторські одкровення закінчилися. Непорушністю образу він міг би поконкурувати з Крістен Стюарт, яку не раз обсміювали в інтернеті. Другу провідну і куди більш зворушливу роль виконала Рейчел Вайс, яка, однак, теж не перевершила саму себе.

Лобстер – претензійне кіно з псевдофілософією, якао тріщить по швах, та погано підігнаною конструкцією. Те, що спочатку здається цікавим, згодом виявляється нудним і баченим безліч разів у менш розрекламованих, але більш стильних та глибоких картинах. Помітно, що Йоргос Лантімос дуже хотів сказати щось дуже важливе про наше суспільство, але… що?

Хапаючись то за одну, то за іншу нитку, вигадуючи усе більш божевільні правила гри фантастичного світу, обрамляючи дію дивними і таємничими діалогами, він пішов від найголовнішої ознаки геніальності: простоти. Здається, накрутивши безліч філософських смислів, режисер так і не зміг виплутатися з власної історії.

Трейлер:

Кадри: