Citizenfour – переможець Оскара в категорії Найкращий документальний фільм; за рівнем напруги історія виникнення та розвитку скандалу з Едвардом Сноуденом нагадує трилер та викриває засоби масового стеження.

Режисерка стрічки Лора Пойтрас до моменту роботи над Громадянином чотири зняла вже кілька актуальних документальних фільмів, у тому числі і Моя країна, моя країна (2006) про Ірак під американською окупацією, – картину, також номіновану на Оскар. У січні 2013-о року режисерка стала отримувати зашифровані повідомлення від незнайомця під нікнеймом Citizen Four. В результаті листування Пойтрас, а також журналісти газети The Guardian Глен Грінвальд та Еван МакАскіл опинилися в номері готелю Mira в Гонконзі. І співрозмовником їх став тоді ще маловідомий Едвард Сноуден. Поки журналісти ставили свої питання колишньому співробітнику ЦРУ, Лора Пойтрас це все знімала. Буквально через кілька днів з’явилися публікації в The Guardian і The Washington Post (у цю газету матеріал написала сама Пойтрас) про те, що уряд США в особі Агентства національної безпеки масово стежить за своїми громадянами за допомогою інформаційних мереж і засобів зв’язку. Ще за кілька днів вибухнув скандал на весь світ, який і призвів до того, що зараз Едвард Сноуден – за іронією зловісної долі – ховається на території Росії, швидше за все – в Москві.

Громадянин чотири – унікальна документалістика. Адже фільм висвітлює те, що вразило весь світ, і до того, як це сталося. Тобто документує сенсацію в процесі її появи. Сноуден добровільно пішов на контакт із представниками ЗМІ, прокоментувавши: “У мене немає наміру приховувати, хто я, оскільки я знаю, що не зробив нічого поганого”. При цьому візуальний ряд Громадянина… вкрай мізерний: основна частина дії відбувається у готельному номері, причому Сноуден – мабуть, через тісноту – розповідає про глобальне шпигунство США, лежачи на ліжку. А найдинамічніший момент – коли головний герой намагається якось інакше укласти волосся, аби його на вулиці не впізнали. При цьому на екрані телевізора йдуть випуски новин про нього ж: 21 червня 2013-о року, в день 30-річчя Едварда, йому були пред’явлені звинувачення в розкраданні державної власності і розголошенні державної таємниці.

Після того, як інформація Сноудена сколихнула весь світ, змусивши замислитися про допустиму межу між забезпеченням національної безпеки і захистом особистих даних, під приціл потрапив не тільки він, але й самі журналісти Грінвальд, МакАскіл і Пойтрас. Тож атмосфера Citizenfour нагадує трилер, хоча, звичайно, в першу чергу фільм буде цікавий хакерам, медійникам, працівниками інтернету.

Доля Едварда Сноудена змінила в очах громадськості інтерес до засновника WikiLeaks Джуліана Ассанжа, який, до речі, також з’являється в одній зі сцен Citizenfour. А фільм Пойтрас – лише перший в низці кіноепопеї про Сноудена. Так, у 2014-у році компанія Sony Pictures Entertainment придбала права на екранізацію книги Глена ГрінвальдаСховатися ніде. Режисер Олівер Стоун також придбав права на екранізацію кількох книг про Сноудена – за чутками, на роль останнього призначений Джозеф Гордон-Левітт.

Дивлячись усі ці фільми, варто не забувати про основний посил  їх головного героя: “Коли ми втрачаємо конфіденційність, втрачаємо і власну свободу”.

Трейлер:

 

Кадри: