Родзинкою цьогорічного фестивалю Німі ночі стане показ фільму режисера Арнольда Кордюма про будівництво Дніпрогеса.


Стрічка, віднайдена лише 2014 року, починається кадрами з кам’яною бабою і дніпровською течією. Природа – невід’ємна частина життя селян. Але прогрес наступає – будують Дніпрогес: вибухами руйнують прадавні скелі, зносять дідівські хати.

Головний герой Вітру з порогів (альтернативна назва – Останній лоцман) – старий Остап Ковбань, який на плоті перевозить людей з одного берега Дніпра на інший. Його роль – перша і єдина головна у кіно для зіркового актора театру Миколи Садовського. У зв’язку з індустріальними змінами на Дніпрі він втрачає роботу. Але не тільки з цієї трагедії складається сюжет Вітру з порогів. Остап має доньку Марину (Лідія Островська, дружина режисера Коркодюма). У день весілля вона втікає від нареченого, нав’язаного їй батьком, до брата. Той ще раніше кинув село і пішов працювати на будівництво. Отже, Ковбань втрачає не тільки роботу, а й родину; також спостерігаємо за долею жінки у той час.

Не тільки сценарій, а й довершена візуальна частина – сильна складова Вітру з порогів. Оператором виступив німець Йозеф Рона (Вася-реформатор, Ягідка кохання – обидва 1926 року); “архітектом”, тобто художником-постановником – Василь Васильович Кричевський (виконував аналогічну роботу на зйомках довженківської Землі (1930). Очевидно, саме Кричевському завдячуємо появі у кадрі вишиванок, рушників, різноманітних предметів побуту.

З етнографічної точки зору Вітер з порогів – безцінне надбання. Так, бачимо тут зв’язку з кількох плотів (або, як їх називають на Західній Україні, – бокорів). Зв’язка довжиною кілька десятків метрів – очевидно, це не декорація, і не менш очевидно, що такого зараз не побачиш ніде.

Екологи та любителі природи зацінять у Вітрі… майстерно зняті краєвиди незайманої днiпровоï природи та днiпрових скель. Очевидно, що й сам режисер, як і його герой Ковбань, болісно сприйняв будівництво Дніпрогесу, адже 1911-го року саме на дніпрових порогах відбувся його акторський дебют у кіно – у першому українському повнометражному художньому фільмі Запорізька Січ.

Звісно, у стрічці хронометражем 63 хвилини знайшлося місце і висвітленню індустріалізації. Яка приходить для звиклих до іншої реальності людей не як ознака прогресу, а як грандіозна втрата, якій неможливо зарадити. Молодь, як от діти Ковбаня, йдуть назустріч новій реальності, розуміючи, що альтернативи немає.

Майстерні кадри з товарними потягами, підйомними кранами, посудомиєчною машиною гармонійно контрастують у фільмі з кадрами природи та села. І, разом з тим, ставлять Вітер з порогів в один ряд зі стрічками Одинадцятий Дзиґи Вертова, Іван Олександра Довженка, та присвячених темі індустріалізації. Одним словом, Вітер з порогів – шедевр українського кіно.

Показ відбудеться на фестивалі Німі ночі 30 червня, з музикою Artokrats.

 

Share This