У рамах ювілейного Одеського міжнародного кінофестивалю КіноУкраїна поспілкувалася із його президентом Вікторією Тігіпко. Розмова склалася не тільки про кіно, але і про літературу, стресостійкість, ефективність, здоров’я та загальні принципи організації життя жінки, що регулярно включається до списку найуспішніших підприємців України.

Про робочий процес кінофестивалю і організацію графіка:

– Для нас фестиваль – це робочий режим, де з ранку до вечора все розписано. Вранці зробили мейк-ап і зачіску, далі рухаємося за графіком, який готують прес-служба і служба асистента. Туди входять зустрічі, інтерв’ю, відкриття заходів, презентації, бізнес-програми – скрізь потрібна промова, потрібно спілкування. Точно зазначено час початку заходу, хронометраж промови, зустрічей, спілкування з партнерами. У нас величезна кількість всіляких вертикальних груп: операційні, транстпортні, віжуал, контент, безпекау. Я присутня у всіх цих групах і слідкую, що відбувається. Якщо є якісь проблеми, обговорюємо їх в окремому чаті: SOS ОМКФ. Працюємо в WhatsApp і Телеграмі. Правило таке: всі знають все. Чати за напрямками дуже класно себе виправдали. Рано вранці я переглядаю пошту за минулу добу, а взагалі роблю це блоками, тричі на день. Переглядаю групи в месенджері кожні три години – інакше неможливо працювати. Якщо якась термінова ситуація, робиться дзвінок асистентові або мені особисто. Але ми максимально намагаємося уникнути нервових стресів через дзвінки та спілкуватися в чатах.

 

Про способи відновлення в стресових ситуаціях:

– Найголовніше – це здоровий сон 6-7 годин. На цьому я не економлю. У нормальному житті намагаюся лягати не пізніше години ночі, на фестивалі виходить по різному. Недосипання може негативно вплинути на ситуацію довжиною в тиждень. Вдень не сплю, за аюрведою це не рекомендується, а я дотримуюся цих принципів і сплю «одним шматком». Мій ранок починається з трансцедентальної медитації. Вся наша команда пройде курс у вересні! Кожному потрібна своя мантра, своє індивідуальне слово. З цим словом працюєш: дуже зручно, дуже швидко, і мені підходить за психотипом. Також я медитую вечорами. Правильне харчування має велике значення, як і фізичні навантаження. Там, де можна пройтися – я йду. Хвилин 30-40 після сніданку ходжу навколо свого готелю. У нефестивальний час у мене як мінімум одне тренування на день.

Про стандарти підготовки волонтерів:

– Ми наставляємо волонтерів, знайомимо з процесами, робимо тренінги до старта фестивалю. Коли йде потік – вже не до навчання. У них є ранкові збори і вечірні підбиття підсумків. Команда у нас не змінюється. У будь-якому бізнесі голова задає тональність, а голова наших волонтерів, Олена, дуже крута. Всі заряджені, всім важливий результат – навіть службі клінінгу. Коли на заводі “Тесла” прибиральника запитали, чим він зайнятий, він відповів: “Ми запускаємо ракети!”. У нас теж всі розуміють, що вони – частина великого проекту, і це впливає на те, як люди ставляться до своєї роботи.

Про пошуки нових ідей:

– Ми відвідуємо близько 50-ти фестивалів, включаючи всі топові: Канни, Берлін, Трайбека, Торонто. Звідти збираємо контент, розширюємо нетворкінг, і наш тривожний мозок націлений на те, щоб помітити і записати те, що є там і чого ще не було у нас. Після кожного фестивалю кожен пише note щодо того, що було цікаво і що можна привнести в Одесу. Процес самовдосконалення не має меж!

Про географічний вектор фестивалю:

– У нас в гостях був Марко Мюллер (арт-дректор Венеціанського і Шанхайського фестивалів, фестивалю в Локарно) – дуже відома, епатажна особистість в кіноіндустрії. Він озвучив цікаву думку: Одеса знаходиться на Шовковому шляху. Ми хочемо цей напрямок зберегти, Схід нам цікавий. Але ми хочемо розповісти і про інші кіногеографії. У нас на фестивалі сьогодні близько 5 відсотків гостей-іноземців, які просто кіномани і приїжджають подивитися фільми. В основному це Східна Європа та Чорноморський басейн. Ми хочемо більше представників Центральної Європи, і завдання на найближче десятиліття – збільшити число приїжджих гостей до 25%. Але сьогодні у нас вже аншлаги! Нам потрібно включати більше локацій, а їх просто немає – потрібно переходити на райони.

Про силу жінки:

– Жінка – це спокійна сила. Потрібно бути врівноваженою, контролювати непотрібні емоції. Важливо не розвивати в собі те, що тобі не природньо. Важливо визначитися з тим, хто я є і чого я хочу. Потрібно жити в комфорті зі своїми сильними сторонами і з цього розвивати свої компетенції. Сьогодні краще бути вертикальним професіоналом в чомусь, ніж намагатися заходити на горизонтальні історії. Не треба дивитися на яскраві картинки в Інстаграме! Запитай, що робить тебе щасливою.

Про кінозапит суспільства:

– Сьогодні є запит на чесні історії. Найкращі історії – ті, які режисери пропустили через себе. Ти насичився, це сильна емоція, ти готовий передати її іншим. Штучно надбані тренди – я не вірю в них, це не працює! Українці – це інтелектуальна нація. Сьогодні є запит на інтелектуальне кіно. Ми не дарма вибрали фокус на арт-мейнстрім; незвичайне кіно, яке через правильну розповідь передає «диявола в нюансах» з інтелектуальною складовою про прості речі, які переживаємо ми з вами. Ще ми дуже любимо класні комедії! По всьому світі люди хочуть отримувати позитивні емоції. А ще – люблю, коли тонко. Кіно – це як музика. У людей хороший слух, не треба думати, що кіноглядач – “посередній”. Коли ти приходиш на музичний концерт, ти відразу можеш почути фальш. Так само це працює і для фільмів. Завжди потрібно робити кіно, розуміючи, що запит йде на найвищий рівень.

І трохи літературних порад від президента ОМКФ:

– Для тих, хто хоче розвинути стійкість до стресів при керівництві великими проектами, рекомендую почитати книжку Game changers автора Dave Asprey. Я багато чого читаю одночасно – в основному літературу, пов’язану з моїм основним бізнесом. По здоров’ю можна почитати The China study автора Colin Campbell, книги по медитації. Потрібно шукати лайфхаки у cream of the cream. Рекомендую також The power of now письменника Eckhart Tolle.