Історія дорослішання хлопчика за часів нацистської Німеччини виявилася інтригуючою у трейлері, але розчаровуючою у повному форматі.

Розпал режиму нацистів у Німеччині. Друга світова війна тільки розпочалася, і Вермахт впевнено крокує землями, підкорюючи їх. Кожна дитина є членом Гітлерюгенд, і наш герой – маленький Джоджо – один із них. Але добре серце заважає йому бути хорошим майбутнім нацистом: він нездатний убити й кролика. Втім, хлопчик щиро намагається позбутися людяних якостей характеру. У цьому йому допомагає його уявний друг – ніхто інший, як сам фюрер. Дослухаючись до порад Гітлера у своїй голові, Джоджо зустрічається із першою моральною дилемою, коли дізнається, що його мати (Скарлет Йохансон) приховує в домі єврейську дівчинку…

Тайка Вайтіті – один із найзатребуваніших режисерів Голлівуду, автор “Реальних упирів” та “Месників”, який вирізняється динамічним стилем та їдким гумором. Очікування його нового фільму було підігріте високими сподіваннями. Втім, цього разу мультивправність режисера зіграла із ним злий жарт, і замість цілісного продукту глядач отримав три різних Вайтіті: сатиричного комедіанта, творця стрічок для дітей і голлівудського догідника.

Фільм розпочинається у стилі уїдливої насмішки, гіперболічного фарсу, і глядач, що приймає правила гри, правомірно очікує на продовження розвитку умовної реальності. Але дуже скоро характер стрічки змінюється на мелодраматичний, динаміка розповіді падає, і ми опиняємось замкненими в будинку разом із дітьми і переносимось у реальність спогадів, довгих дублюючих себе діалогів і натужно розчулюючих подібних одна до одної сцен.

Стосунки між персонажами виглядають непереконливими, і з часом їх голлівудська глянцевість і відверта поверхневість сприяє розпорошенню уваги, втраті інтересу і навіть більше – відвертій нудьзі. Заявлені на початку елементи сатири зникають, натомість залишаючи по собі карикатурність героїв, що часом переходить у кривляння. І якщо у випадку з дітьми це ще можна сприйняти, то для дорослих це – повний провал. Як для Йохансон, так і для самого Вайтіті, що зіграв Гітлера, ці ролі є очевидним кроком назад.

Фінал стрічки наважується на непереконливу спробу повернутися до екшену і гумору, але втраченого не повернути. “Кролик Джоджо” залишається не більше ніж цікавим, багатообіцяючим експериментом у доробку новозеландського режисера, який, нажаль, провалився.

Трейлер фільму “Кролик Джоджо”:

Кадри з фільму “Кролик Джоджо”:

Share This