Давай танцюй – чергове кіно, що використовує у якості піар-ходу слова «перший український», а саме – танцювальний екшн. Це дійсно нетипова стрічка для вітчизняної індустрії. Інтерес до неї підігрівається довготою очікування, адже картина побачила глядача на 3 роки пізніше запланованого строку.

Микита – простий, але талановитий хлопець з маленького містечка на Донбасі – приїжджає до столиці, аби підкорити її за допомогою танцювального шоу. Гроші потрібні йому, аби оплатити операцію для молодшого брата. Потрапивши у висококонкурентне танцювальне середовище, він знайде ворогів, друзів, кохання і, звісно ж, найбажаніше – перемогу.

Фільм Давай танцюй знімався із розрахунком на російський та західний ринки. Це стало запорукою якісної зйомки із видовищними спецефектами, пристойних костюмів та динамічної розбудови сюжету. Історія писалася за драматургічними канонами Голівуду, де до секунди можна прорахувати, де буде злет, де підйом, де поворотний пункт, а де конфлікт.

Персонажі, що зустрічатимуться під час розгортання історії, також є класичними: добрий, чесний і симпатичний головний герой (Денис Реконвальд), красунчик-антагоніст, що врешті-решт визнає поразку (Роман Чухманенко), прекрасна дівчина – «королева балу» (Валентина Войтенко). Вони не принесуть особливих сюрпризів. Натомість другорядні персонажі видаються набагато цікавішими і привносять до стрічки нотку України. Найбільш вдалими серед них є міліціонери (Яків Кучеревський та Михайло Федорченко) і злочинець-наркоман (Олександр Мельник). Здається, саме завдяки ним можна помітити потенціал сценаристів Олександра Березаня та Сергія Розвадовського, що мають неабияку схильність до чорного гумору. Часом вельми жорстокого чорного гумору.

Поряд із цією сумішшю американської драматургії та дрібки місцевого колориту зустрічається ще один персонаж – літній Київ. Авторам вдалося зробити місто дієвим персонажем. Проте сумно від того, що столиця, показана у стрічці, вже залишилась в далекому минулому. Добрий гумор щодо російсько-українських стосунків, критики правоохоронних органів і релігії вже неактуальний в суспільстві, проникнутому розчаруванням та ненавистю.

В цілому Давай танцюй – приємний ковток свіжого повітря, що цілком відповідає очікуванням заявленого жанру.

 Трейлер фільму Давай танцюй!

Кадри з фільму Давай танцюй!

Share This