Камерна драма про завершення одного життя занурить у стосунки однієї сім’ї, де разом з героями глядач навчиться любити, прощати, відпускати, цінувати життя.

Лілі (С’юзен Сарандон) отримує смертельний діагноз. Скоро тіло зрадить її, і до самої смерті вона буде прикута до ліжка, залежна від рідних і медичного устаткування. Вона вирішує взяти відповідальність на себе і покінчити із життям, доки може це зробити. Але жінка не хоче йти без згоди рідних: чоловіка та двох дочок із їх сім’ями. І хоча до Різдва ще далеко, вона збирає всю родину, аби провести останні вихідні свого життя в оточені коханих людей, святкуюче це найтепліше свято. Проте жодна сім’я не ідеальна…

За своєю природою стрічка Тихе серце більше схожа на п’єсу. Ми ніби занурюємось в умовний простір, де протягом півтори години в реальному часі спостерігаємо розвиток стосунків між героями. Все, окрім взаємодії між ними, вторинно: ненав’язлива присутність камери, чисті інтер’єри, що жодним чином не відволікають від дії, чітко вибудовані сценічні мізансцени. Головний фокус уваги зосереджено на персонажах, і легко уявити, як цю історію можна відігравати безліч разів – у різних локаціях, з різним реквізитом, з різними відтінками у самих героях.

Режисер Роджер Мішелл пропонує нам свою версію: м’яку, неспішну, часом смішну, теплу. Драма і тим паче трагедія тут виступають із пом’якшеними краями, чітко пам’ятаючи про обраний жанр сімейної мелодрами, не дозволяючи фільму стати чимось більш серйозним – і похмурим. За проблематикою і темпоритмом картина нагадує стрічку Професор із Джоні Депом у головній ролі: проте фільм із Джоні однозначно більш «чоловічий», в той час як Тихе серце більше апелює до класичних матріархальних цінностей: затишний будинок, велика сім’я, родинні вечері.

Основний конфлікт розгортається саме між жінками: матір’ю та двома її дочками (Кейт Уїнслет та Міа Васиковська). Втім, Уїнслет виступає набагато сильнішим і драматургічно важливішим персонажем. Чоловіки тут є передусім партнерами для своїх супутниць, проте Рейн Уїлсон заслуговує особливої відзнаки: його герой вийшов на диво цілісним і по-своєму привабливим.

Тихе серце – приємна та у власних межах самодостатня стрічка для сімейного перегляду, яка хоч і не вразить своєю глибиною, проте стане можливістю спокійно провести вечір у роздумах над родинними і особистими цінностями і ще раз задатися одвічними питаннями любові і прощення.

Трейлер фільму Тихе серце:

Кадри з фільму Тихе серце:

Share This