У прокат виходить “Хепі-енд” – новий фільм 75-річного австрійського режисера Міхаеля Ханеке.


У центрі стрічки – розповідь про багату французьку родину, яка переживає чимало труднощів. Так, екс-дружина Тома (Матьє Кассовітц), одного з членів родини, отруїлася, і тепер у розкішному будинку в Кале поповнення – дівчина-підліток, донька Тома. Час від часу ми дивимось на події через екран її смартфону – данина часу від Ханеке, як прогресивно. Голова родини (Жан-Луї Трентіньян) вже дуже старий і мріє покінчити життя самогубством, але не так-то й легко це зробити. Донька голови родини (Ізабель Юппер) зайнята поточниким бізнес-справами. Кілька разів спливає тема мігрантів, слуг-арабів та просто бідних.

За синопсисом, Хепі-енд – фільм про кризу європейської буржуазії. І це, мовляв, “майже комедія”. Насправді, новий фільм Ханеке – нудний аж до того, що хочеться скреготіти зубами. Нічого нового у ньому нема, нещодавній Квадрат куди яскравіше висвітлює ті ж самі теми (плюс ще й тему сучасного мистецтва). У Хепі-енді фактично нічого не відбувається, тільки показані стосунки між членами родини.

Так, Ханеке двічі отримував “Золоту пальмову гілку” Каннського кінофестивалю і “Оскар” за Любов, зняту перед Хепі-ендом, але попередні заслуги режисера не зобов’язують нас дивитися цей похмурий і – що набагато гірше – банальний фільм.

Трейлер фільму Хепі-енд:

Кадри з фільму Хепі-енд:

 

Share This