Чергове прокляття у черговому домі хоч і не відрізняється принциповою новизною, але цілком зможе полоскотати нерви окремими жахаючими моментами.

«Прокляття» – фільм жахів родом із 2004-го року із непоганою репутацією. Нова частина під керівництвом режисера Ніколаса Песке взяла на озброєння неспішний ритм, якісну акторську гру і примарний сеттінг, в який цікаво занурюватись, але який, нажаль, не призводить до виразної кульмінації і катарсису.

Ми поринаємо у світ потойбічного разом із детективом Малдун (Андреа Райзборо) – матір’ю-одиначкою, яка помічає дивну справу, пов’язану із старим будинком. Намагаючись відволіктись від болю через втрату чоловіка, вона відчайдушно кидається розслідувати заплутану історію із вбивствами і самовбивствами з присмаком чортівні. Незважаючи на очевидні фактори, які вказують на те, що від будинку слід триматися подалі, жінка заходить туди і… стає об’єктом стародавнього прокляття.

Поза тим, сюжет побудований на трьох флешбеках, які розповідають передісторію мешканців нещасливого будинку. Всі вони розказані у неспішному, спокійному ритмі, із дуже вдалими окремими елементами хорору і чудовим звуковим оформленням.

Втім, все це не допомагає вибудувати цілісну картинку світу «Прокляття». Ми хочемо дізнатися більше, ми довіряємо режисерові, але він полишає нас через півтори години, не давши відповіді на найбільш актуальні питання. В результаті фільм більше нагадує компіляцію дуже якісних, часом навіть бездоганних етюдів у відповідному жанрі – проте не сприймається як органічне, всепоглинаюче ціле.

І хоча стрічка є набагато кращою за більшість представників жанру, які часто скочуються до відмітки «треш», головною її принадою стають все ж не жахи, а актори – а на жахи ми ходимо передусім для того, щоб полоскотати нерви, а не насолодитись чудовою акторською грою…

Трейлер фільму “Прокляття”:

Кадри з фільму “Прокляття”:

Share This