Романтична комедія про юну аристократку Емму може похвалитися чудовим візуалом, проте цілковитою порожністю сенсу.

Оснований на романі Джейн Остін, фільм оповідає історію красивої та багатої Емми Вудхаус (Аня Тейлор-Джой), яка не планує виходити заміж, натомість розважаючись тим, що сватає своїх подруг. Та коли настає черга видати заміж Гаррієт Сміт (Міа Гот), здібності Емми розбиратися у людях кілька разів підводять її. В результаті зверхня, впевнена в собі  дівчина засвоє кілька уроків – а заразом і знайде кохання.

Фільм триває понад дві години, втім, нічого особливого за цей час не стається. Ми спостерігаємо за одноманітним і практично безподієвим життям британської аристократії. Їх будні складаються із одягання, неспішних прогулянок і абсурдних умовностей, приправлених порожніми розмовами. І якщо певний час спостерігати за красою інтер’єрів і костюмів досить цікаво, то чим далі плине історія, тим більше виникає питань. Що за людина Емма? Чому вона головна героїня? Чи станеться у фільмі хоч щось, варте уваги?

Заявлений жанр комедії проривається крізь нудьгу аристократичного буття лишень наприкінці історії, втім – не надто бурхливо. Білл Найї, що зіграв батька Емми, єдиний показує на екрані щось цікаве в акторському плані. Інші ж персонажі залишаються вельми посередніми і не блищать своїми здібностями.

Дивно, чому таке кіно без родзинки з’являється у ті ж часи, коли на екрани виходять такі шедеври, як “Абатство Даунтон”. Стрічка «Емма» варта тільки того, аби зайняте почесне місце на полиці найнудніших фільмів року разом із невимовно затягнутими, так само порожніми «Маленькими жінками».

Трейлер фільму “Емма”:

Кадри з фільму “Емма”:

Share This