Слешер – особливій піджанр фільмів жахів, що відрізняється особливою жорстокістю та водночас часто поєднується із видовищністю, що межує із комедійністю. Іноді ж тонка межа пролягає між слешером та містичним кіно, і це теж цікаве поле для фантазій. Проте нова стрічка Чорне Різдво, так і не визначившись із основним напрямком, не стала ані слешером, ані комедією, ані містичним жахом.

Картина є другим рімейком класичного слешера 1974 року. Режисером виступила Софі Такал, а в основу сюжету лягла серія вбивств студенток коледжу, якій було надано феміністично-містичного забарвлення.

Сюжет розвивається неспішно, повільно і, врешті-решт, відверто мляво. Поза головною героїнею (Імоджен Путс), яка має хоч якийсь натяк на особисту драму, її подруги виступають не більш ніж сумнівними декораціями. Безсенсовні розмови, сцени, які не відіграють жодної ролі для розвитку сюжету, непереконлива акторська гра – все це перетворює Чорне Різдво на картину класу «треш». Що ж стосується заявленого жанру, то це був найменш видовищний слешер за історію кіно. Вбивства відбувалися настільки невигадливо, і показані із такою відвертою непрофесійністю, що годі й згадувати про такі поняття як саспенс, страх, спітнілі долоні та вистрибуюче серце.

Намагання авторів підтягнути під історію феміністичні мотиви хоч і виглядало багатообіцяючим, проте на практиці виявилося не більш ніж декларативною приманкою, яка хіба що висміяла фемінізм. Ця стрічка в жодному разі не може послужити стартом для серйозної дискусії про права жінок.

Загалом Чорне Різдво є однією з найменш інтригуючих стрічок цього року і одним із найбільших розчарувань. Проте до Нового року залишилося ще кілька прем’єр – можливо, вони стануть тим самим святковим дивом?

Трейлер фільму Чорне різдво:

Кадри з фільму Чорне різдво:

 

Share This