Якщо вас накриває осіння депресія і ви відчуваєте, що ритми організму і мислення уповільнюються, готуючись до зими, то стрічка про зникаюче містечко в Канаді чудово впишеться у вашу жовтневу кінопрограму (хоч і не стане одкровенням).

У невеличкому поселенні, відірваному від цивілізації, живе заледве більше двохсот людей. Тож коли стається лихо: аварія, в якій гине молодий хлопець, це чіпляє кожного. Ширяться чутки: це був не нещасний випадок, а самогубство. Примарні видіння – індивідуальні для кожного з мешканців – переповнюють містечко, оповите сумом. Кожен намагається пережити горе наодинці.

Режисер Антології міст-привидів – канадець Дені Коте, відомий своїм авторським незалежним кіно. Тож видовищності від фільму чекати дарма: це вельми камерна стрічка, що хоч і оперує містичними художніми образами, проте втілює їх візуально простими, навіть бідними засобами. Гнітючий настрій і особлива атмосфера створюється здебільшого за рахунок довгих, часом мовчазних сцен, одноманітних зимових пейзажів та сірих героїв, що ніби розчиняються в оточуючій їх буденності.

Сюжет стрічки не претендує на оригінальність: маленька, замкнута комуна як метафора на суспільство загалом не раз була обрана для розгортання подібного сюжету. Від Твін Піксу та Фарго до Трьох білбордів та Фарго-серіалу режисери поміщали дію у невеличкі міста, де кожен знає кожного; та коли стається біда, зовнішнє благополуччя руйнується в лічені миті, аби викрити весь відчай і пустку, що насправді ховаються в душах людей.

Щоправда, режисер намагається погратись зі звуком, завдяки чому неабияк посилює відчуття дискомфорту від зображуваного на екрані.

Але попри це, фільм Коте розчиняється на фоні більш сильних (драматургічно та візуально) стрічок. Втім, він все ще може стати непоганим доповненням до рядової осінньої депресії.

Трейлер фільму Антологія міст-привидів:

Кадри з фільму Антологія міст-привидів: 

Share This