По той бік надії – фільм, не обділений увагою кіноекспертів. У фестивальному активі стрічки – Срібний ведмідь за кращу режисуру, премія Європейської кіноакадемії (кращий режисер) та визнання кінокритиків – картину було оголошено кращою за 2017 рік.

Досить нехитрий сюжет стрічки познайомить глядача із Халедом (Шерван Хаджи), біженцем з Алеппо, та Вікстрьомом (Сакарі Куосманен), літнім фінським комівояжером. Цих двох різних людей об’єднує бажання розпочати нове життя, і якщо один біжить від війни, то інший – від дружини; один прагне віднайти свою сестру, інший – розпочати ресторанний бізнес.  Фіну потрібен працівник, а сирійцю – робота, проте головне – кожен потребує людської уваги та небайдужості ближнього, про що поетично і з легким гумором оповідає нам режисер.

У ненав’язливій та дещо умовній формі Каурісмякі у своїй стрічці зачіпає безліч гострих соціальних питань, як то нетерпимість, громадське розчарування, нелегали та бездіяльність офіційної влади. Але жоден із цих бездушних аспектів не стає провідним: на першому плані завжди залишаються люди та людяність, яка попри всі обставини все ж таки торжествує у персонажах стрічки.

Типажність тут – безумовно, вище за всі похвали. Без надриву, надмірної жестикуляції чи взагалі будь-яких засобів виразності, часто самим своїм видом актори змогли передати сутність своїх героїв. Так само лаконічні засоби застосовує і режисер: рух камери тут обмежено, більшість кадрів – статичні; музичний супровід також використовується із надзвичайною обережністю.

Створюючи на екрані умовний простір, який дещо карикатурно зображає вади реального світу, Каурісмякі через стогу жанровість народжує справжню правду життя. Втім, кінцівка фільму видається дещо неочікуваною – і дає привід до подальших дискусій з приводу того, що ж все ж таки намагався нам донести режисер цією неспішною, проте по-фінськи автентичною і зачаровуючою історією.

Трейлер фільму По той бік надії:

Кадри з фільму По той бік надії:

Share This