Після тижня, наповненого кіно, київський міжнародний кінофестиваль “Молодість” добіг свого завершення. 29 жовтня в театрі імені Франко було урочисто оголошено переможців.

Переможцем Міжнародного повнометражного конкурсу стала робота  Гійома Сенеза Воротар (Бельгія, Швейцарія, Франція). Спеціальна відзнака – у стрічки Зорана Букерма Віллі I (Франція).

Найкращим у Короткометражному міжнародному конкурсі став фільм Педру Перальта Вознесіння (Португалія). Спеціальна відзнака дісталась Віку Сирен Елоїз Пеллоке (Франція).

У Студентському міжнародному конкурсі перше місце посіла канадська стрічка режисера Лоїка Дарсеса Жінка та її колісниця. Особлива відзнака журі – Звук облизування Наді Андрашев (Угорщина).

Головний приз конкурсу “Молодість – дітям” та 2500 доларів дісталися фільму Мандрівка Фанні режисера Лоли Дуайон (Франція).

Нагорода FIPRESI дісталась фільму Кам’яне серце Ґудмундуна Арнара (Данія, Ісландія). А головну нагороду Sunny Bunny отримала робота аргентинського режисера Марко Берґера Тхеквондо. Екуменічне журі головну нагороду віддало фільму Воротар Гійома Сенеза (Бельгія, Швейцарія, Франція).

У студентському міжнародному конкурсі приз отримав Осел Рафаеля Гайдера (Австрія), а у короткометражному – фільм Педру Перальти Вознесіння (Португалія).

Традиційно найзапекліша боротьба і найбільший інтерес з боку публіки розгорнулись у секції національного конкурсу. Переможцем в категорії було оголошено короткометражну стрічку Аркадія Непиталюка Кров’янка. Вибір журі навряд залишить у когось сумніви, адже фільм Аркадія – дійсно одна з найяскравіших робіт у національній секції: історія дотепна, кумедна, не відірвана від повсякденних реалій і до болі зрозуміла пересічному українцю. Сміливо, проте із гумором фільм піднімає доволі суперечливі питання. Тут йдеться і про політику, і про мову, і про національність, і про ідентичність, і про особисті стосунки… Здається, саме так і треба говорити про те, що болить сучасній Україні. І саме цей соціальний контекст вирізнив Кров’янку з-поміж багатьох  інших робіт українських режисерів, що існують поза простором і часом реальної ситуації у країні.

Гран-прі фестивалю та грошовий сертифікат від “Лото-Забава” на $10 тисяч отримав фільм Яна П. Матушинського Остання сім’я (Польща). Заснована на реальних подіях, стрічка проводить глядача через життя художника-сюрреаліста Здзіслава Бексінського. У реальності неймовірний талант польського майстра міг зрівнятися хіба  що з неймовірною трагічністю подій, з якими він стикався протягом життя. Навіть статті у Вікіпедії може вистачити для того, аби мурашки пройшлися по шкірі – шалений успіх, спалення робіт, смерть дружини, самогубство сина і врешті-решт криваве вбивство самого Бексінського… А якщо поєднати історію художника із його картинами, одразу стає зрозумілим, чому він є привабливою постаттю для режисерів. Варто зазначити, що  Остання сім’я у самій Польщі була сприйнята неоднозначно – багато глядачів говорило про те, що режисер поставив епатаж вище особистої трагедії майстра. Втім, фільм у будь-якому випадку наштовхує на роздуми, і завдяки ньому широка аудиторія відкриє для себе ім’я талановитого художника.

Share This