Гетьман – історична мелодрама українського виробництва, присвячена видатній постаті вітчизняної історії Богданові-Зиновію Хмельницькому.

За словами режисера Валерія Ямбурського, у стрічці він хотів відкрити нового Хмельницького – адже про бойову звитягу гетьмана ми чули вдосталь, а от про вразливу складову його людської сутності – майже нічого. Тому основою для сценарію послужив кінороман Віктора Веретенникова, присвячений передусім роковій закоханості очільника  Національно-визвольної революції у польку Гелену. Роль сценариста Веретенников поєднав із функцією продюсера; оператором картини став Володимир Галицький; головні ролі виконали Костянтин Лінартович і Фатіма Горбенко.

Важко вирішити, що стало найгіршим у цьому фільмі. Відкинувши зайву критичність, варто визнати, що на рівні українського телебачення Гетьман цілком себе виправдовує. Чітко вимальовується його цільова аудиторія: легковірні і невибагливі жінки за 40, для яких не є важливою ані операторська робота, ані реалістичність діалогів, ані будь-яка інша виключно кінематографічна складова. Кохання-страждання, хапання за голову, істерика на підлозі – глядач ніби дивиться реконструкцію до Неймовірних історій кохання на СТБ. Це саме той відеоряд, який не має бути ані достовірним, ані енергетичним, адже його покликання – лише проілюструвати розповідь диктора.

Порівнюючи із Загубленим містом, важко впізнати руку одного й того самого оператора. Галицького ніби підмінили; постановка кадрів нагадує в кращому випадку перші спроби студента.

Недостовірність світу 17 століття ріже по очах і душі. А коментарі сценариста і режисера ще більше вводять в оману: спочатку вони наголошують на актуальності історії Богдана Хмельницького саме у наші часи (беззаперечні аналогії!), потім кажуть, що це виключно минуле, яке не варто приміряти його на сьогодення (коли справа заходить про напружені українсько-польські відносини); на зауваження про історичні невідповідності переконують, що, по-перше, усе це сталося давно і ніхто не може сказати, як там було насправді, по-друге, що це художня правда, а згодом Веретенников хизується чотирма чи то докторами наук, чи то видатними істориками, які давали найвищі оцінки саме тим деталям. Зовнішній вигляд і манера поведінки Веретенникова страшенно нагадують передостаннього генсека СРСР, що робить неможливою будь-яку критику у бік творців.

Дивує і позиція режисера: на цілком резонні питання про те, як підходив до створення світу 17 століття, він радить журналістам “Зняти краще, якщо можете”.

Час розсудить, чи буде мати Гетьман успіх у широкого глядача. Але все ж таки чи варто йти в кінотеатр для того, щоб подивитися телевізійне мило не кращої якості?..

Трейлер фільму Гетьман:

Кадри з фільму Гетьман:

Share This