Творці мультфільму Диво-парк запрошують зануритися у строкатий всесвіт уявного світу дівчинки Джун.

Розпочинається історія із ліричного інсайту у сім’ю Джун. Ми бачимо її безтурботні будні, гармонійні стосунки з батьками, популярність серед друзів. Але все це втрачає сенс із хворобою матері. Дівчинка втрачає бажання гратися, бешкетувати, мріяти. Диво-парк, який вона вигадувала разом із мамою, більше не цікавить її. Джун не знає, що, покинувши гру, вона піддала загрозі усіх істот, що мешкають у цьому казковому світі.

Мультфільм вийшов дуже ліричним, насиченим розмовними сценами і музикою. Проте за зовнішньою привабливістю дуже важко віднайти логіку світу, що його пропонують нам автори. Не познайомивши глядача із законами диво-парку, його кидають у вир дивних істот, інтер’єрів та правил. Позбавлений орієнтиру, глядач може тільки покірно слідувати за уявою режисера, проте емоційної прив’язки ані до місця, ані до героїв так і не виникне.

Персонажі – симпатичні, милі, смішні. Та чому саме вони? Ведмідь, дикобраз, кабан… Мавпа на ім’я Пензлик. Каруселі із летючими рибками, гора салютів і невагомість… Математичний табір, емоційні родичі і обсесивно-компульсивний синдром, що охопив героїню із зникненням матері… Все це важко поєднати поміж собою. Історія перенасичена деталями, що жодним чином не змінюють хід подій та не отримують розвитку в загальній канві мультфільму.

Яскравий світ, якісна графіка і дійсно динамічні сцени втеч не змогли компенсувати відсутність цілісності світу і якісної драматургії. Втім, наймолодшим глядачам екшн та добрий гумор Диво-парку може припасти до смаку.

Трейлер фільму Диво-парк:

Кадри з фільму Диво-парк:

Share This