В прокат вийшов Той, хто біжить по лезу 2049 – найочікуваніша прем`єра сезону; фільм, який одразу після виходу можна зарахувати до класики кінофантастики в цілому та кіберпанку зокрема.


Дія стрічки режисера Дені Вільнева, який вже встиг уславити своє імя роботами Полонянки (2013), Сікаріо (2015), Прибуття (2016), відбувається у 2049 році. Тобто через 30 років після фільму Той, хто біжить по лезу (1982), режисером якого був Рідлі Скотт. Офіцер департаменту поліції Лос-Анджелеса Кей (Раян Гослінг) у ході ліквідації старих моделей реплікантів, чи то пак андроїдів, виявляє, що у однієї з андроїдів була дитина. Якщо це справді так, і дитина вижила, то це – сенсація у світі мабутнього, де репліканти як раби працюють на інших планетах (вже освоєно 9 світів).

Отже, у центрі сюжету – пошуки дитини (якій вже має бути 30 років). Вона цікавить не тільки начальницю поліції Мадам (Робін Райт), але й корпорацію пана Волеса (Джаред Лето), яка й займається випуском реплікантів. Цікавить ця дитина і самих реплікантів, адже – якщо вони здатні розмножуватитсь – то ця дитина є чудовим приводом, мотивом, символом, двигуном революції. Ситуація ускладнюється тим, що герой Гослінга починає пригадувати примарні епізоди власного дитинства, яке пройшло у притулку. Цілком можливо, що ця дитина – це він і є…

У Той, хто біжить по лезу 2049 крутим вийшло усе. Хоча наприкінці і з`являються питання до сюжету – він стає аж занадто заплутаним, візуально стрічка бездоганна. Ніколи ще світ майбутнього не був таким близьким! І страшним. Здається, майстерний сценарій охопив майже усі основні аспекти людського життя. Найцікавішим з яких є електронна дружина Кея Джой (Ана де Армас): достатньо натиснути на кнопку, і вона з`являється і виконує усі забаганки. У якості премії за гарну роботу Кей купує пристрій, за допомогою якого Джой може виходити з ним дому, а не тільки бути у квартирі… Ну а те, що Гаррісон Форд теж з`явиться у стрічці, було відомо, незважаючи на страшенну секретність зйомок. Які, до речі, проходили у Будапешті. При бюджеті $150–185 мільйонів Той, хто біжить по лезу 2049 вже зібрав у прокаті $290 000 000. Хоча фільм явно не для всіх; тим паче, українські глядачі далеко не такі фанати БлейдРаннера, як американці, які на ньому буквально “зростали”…

Неможливо не відзначити роботу ісландського композитора Йогана Йоганнссона – часто саме завдяки неймовірному саундтреку напруження у стрічці Вільнева досягає крайньої межі.

А головне, що новому БлейдРаннеру властива та ж елегантна повільність, що і фільму 1982 року. Тобто це перш за все вдалий сиквел, який розширює та поглиблює історію свого попередника, а також демонструє надсучасні досягненні у сфері створення спецефектів. Той, хто біжить по лезу 2049 – видовище, наповнене інноваціними концепціями майбутньомго та кадрами, що приголомшують. Якщо це і не шедевр, то як мінімум насолода тривалістю 2 години 40 хвилин.

Трейлер фільму Той, хто біжить по лезу 2049:

Кадри з фільму Той, хто біжить по лезу 2049:

Share This