Історія американської мрії, яка не сповнилася – це звучить як найсумнівніший сюжет для фільму про Каліфорнію. Проте Тачка на мільйон виявилася дійсно захоплюючим кіно із нетривіальним сюжетом, тонкою психологією, неперевершеною акторською грою та напругою, що тримає глядача до останніх секунд.

Джон ДеЛоріан – легендарний бізнесмен, успішний підприємець і топовий керівник автомобільної індустрії США 70-х років. Його ім’я може бути відомим широкому загалу завдяки футуристичній машині із Назад у майбутнє. Проте чи багато людей знають, що Джон прагнув не кінематографічної слави, а набагато більшого? Його ДеЛоріан мала стати тачкою на мільйон, найсучаснішим, найвитривалішим, найнадійшим продуктом світового автопрому. Він полишив керівні посади ведучих компаній, аби заснувати власну – і фантастично прогоріти на шляху до реалізації своєї американської мрії.

Історія його невдачі розгортається перед нами у яскравій Каліфорнії кінця 70-х. Кльоші, хімзавивки, блискучі сукні і вічне літо – роль сонячного штату зіграло Пуерто-Ріко, де зберіглася потрібна атмосфера, що на перший погляд чудово підходить для безтурботних американських багатіїв та їхніх пригод. Та чим далі розвивається сюжет, тим більше драматичного, темного, психологічно неоднозначного виходить на поверхню. Головний герой стрічки – сусід винахідника Хоффман, що працює інформатором ФСБ і грає роль провінційного дурника. Стосунки, що зав’язалися між ДеЛоріаном і Хоффманом, важко назвати дружбою. Це постійне випробовування, протистояння, підозрілість, щирість, меркантильність і самопожертва. Актори Лі Пейс та Джейсон Судейкіс подарували справжній світ емоцій, нюансів міміки та пластики, якими передали весь непростий спектр стосунків своїх персонажів.

В органічному існуванні їм допомагали костюм та грим – окрема насолода фільму. Зачіски та вуса чоловіків, зачіски та макіяж жінок, їхній одяг – все це стає справжнім святом для ока. Не менш гармонійним компонентом стає музика Джеронімо Меркадо. Робота всіх департаментів зливається у могутній симфонії, якою майстерно диригує режисер Нік Хемм.

Але найголовніше – сценарій фільму не будується за класичними принципами. Це людяна історія, що дихає, інтригує, суміщає в собі лірику та гумор, веселощі та філософію. Дивлячись, ти не знаєш, куди прямує сюжет – ти просто живеш у ньому. І хоча фінальна інтрига робить загрозу спойлерів більш ніж реальною, це не видається страшним: адже у Тачці на мільйон головне не «що», а «як». Нам не просто виголошують моралізаторські постулати на кшталт «Дружба – це добре», а «Бути стукачем – погано». З дії, зі стосунків, з подій ми самі доходимо до таких висновків.

Після перегляду кожен може поставити себе на місце героїв і замислитися над тим, як би вчинив він, опинившись у такій ситуації. І пошук відповіді може потребувати часу, адже Тачка на мільйон пропонує глядачеві не чорно-білий світ, а реальне життя, де добро і зло – далеко не універсальні категорії, і шлях, який ми обираємо – це не просто гарант поразки чи хепі-енду, це те, з чим нам доведеться жити до самої смерті і нести за власне рішення повну відповідальність.

Трейлер фільму Тачка на мільйон:

Кадри з фільму Тачка на мільйон:

Share This