Дівчина у потягу – довгоочікувана екранізація роману британської письменниці Поли Гоукінз. Як правило, екранізації гірші за книг, і цей випадок – не виключення.

Вже два роки тому Рейчел Вотсон (Емілі Блант) кинув її чоловік, бо, по-перше, Рейчел не могла народити дитину; по-друге, Том (Джастін Теру) усе одно свою дружину зраджував. Рейчел перебуває у глибокому запої. Ще й кожного дня по два рази проїздить приміським потягом повз будинок колишьного чоловіка, у якому він живе з новою дружиною Анною (Ребекка Фергюсон) та їх немовлям. Але увагу Рейчел привертає навіть не новоутворена сімейна ідилія у будинку, який вона сама ж і обставляла, а життя у сусідньому будинку. Там Меган Гіпвелл (Гейлі Беннетт) пристрасно кохається зі своїм чоловіком Скоттом (Люком Евансом), але одного разу Рейчел помічає її з коханцем (Едгар Рамірес). Незабаром після цього Меган зникає, а згодом її находять мертвою у лісі. Рейчел, намагаючись кинути пити, провадить своє власне розслідування…

Дівчину у потягу зняв американський режисер Тейт Тейлор, відомий стрічкою Прислуга (2011). Екранізація роману Поли Гоукінз отримала змішані відгуки кінокритиків, і це легко зрозуміти. З одного боку, фільм чітко відображає події книги, а гра Емілі Блант достатьно харизматична, аби втримати увагу глядача. З іншого боку, інші характери відображають лише те, що треба для розвитку сюжету, і ані краплиною більше. Тобто однобокі: Меган в образі божевільної німфоманки, Анна – зразкової аж до нудоти дружини; чоловіки – сексуальні маніаки, призначення жінок – народжувати дітей. Якщо при читанні книжки просто отримуєш насолоду від захопливого сюжету, то у фільмі чітко розставлені соціальні акценти. І це доволі нудно. Крім того, герої дуже багато плачуть, скиглять. Дівчина у потягу вийшла похмурим видовищем. І чомусь не покидає думка про те, наскільки привабливішою була би ця похмурість, якби режисером стрічки був Девід Фінчер.

Трейлер фільму Дівчина у потягу:

Кадри з фільму Дівчина у потягу: