В кінотеатрі “Київ” відбувся показ переможців та фіналістів конкурсу My Street Films Ukraine – показ нових українських документальних короткометражних стрічок, присвячених містам.

Проект My Street Films Ukraine ініційований фестивалем кіно та урбаністики 86. Хто завгодно міг взяти участь у конкурсі, який і відбувся під час проведення цього фестивалю у місті Славутич на початку травня.

Всього фільмів було відібрано 12, київським глядачам презентували 7 найкращих з них. Під час конкурсу оцінювало роботи українських документалістів-початківців авторитетне журі: воно складалося з американського режисера Чада Ґрасіа, чия стрічка Російський дятел була визнана кращою документальною на цьогорічному Санденсі, сценаристка і режисерка Жанна Озірна, британський антрополог, кінорежисер Майкл Стюарт. Останній і заснував проект My Street Films, а також фестиваль документального кіно Open City Doc Fest, на який в найближчі дні поїдуть переможці My Street Films Ukraine.

mystreet1

Яке ж враження викликають короткометражки українських режисерів? Однозначно, позитивне. Присвячені різноманітним урбаністичним явищам, вони вже фактом самого свого існування мають інформаційно-історичну цінність. Так, Колишні режисерів Олени Москальчук, Дмитра Бурка присвячено добре знайомому усім киянам букіністичному ринку на Петрівці та його колоритним продавцям; Серед хат режисерки Оксани Носач – сільському ареалу посеред новобудов на Червонозоряному проспекті у Києві; Я на дитмайдачнику режисера Поля Гранека розповідає про штучний острів посеред столиці – Русанівку. Отже, три стрічки з семи – про Київ, який зараз так швидко змінюється та активно розвивається…

На сході режисера Петра Армяновського досліджує сучасний Краматорськ та його мешканців, викликає цікавість не так урбаністичною тематикою, як політичною: незважаючи на невдоволення чиновників, місцеві ентузіасти малюють на головній площі міста жовто-блакитний тризуб та вигукують “Україна понад усе”. Виглядає це дуже зворушливо, особливо зважаючи на географічне положення Краматорська.

Більшість фільмів конкурсу My Street Films Ukraine-2015 побудовано за принципом інтерв’ювання різноманітних персонажів, більшу частину яких можна зарахувати до категорії “фріки”. Або просто – оригінали. Чи маргінали. Так, саме з такими мешканцями ми знайомимося у стрічці …Бережани, Бирижини… режисера Василя Павука зі львівського міста Бережани, відомого своїми архітектурними пам’ятками.

Найдивніший фільм у програмі – бо швидше ігровий, аніж документальний – Занурення херсонського режисера Олександра Зирянова. Тут теж багато дивних героїв: скажімо, деяки з них рибалять на… павуків.

Журі ж найбільше вподобало стрічку Мій Кристал режисерки Оксани Казьміної. Дія 15-хвилинного ностальгічного фільму відбувається у Новояворівську, Кривому Розі, Дніпропетровську, Києві, а також у потязі. Демонстрація індустріальних об`єктів чергується з мелодраматичними моментами та архівними кадрами…

My Street Films Ukraine – це не тільки мистецтво, але й можливість здійснити мандрівку Україною. Поява вітчизняного незалежного кіно викликає оптимізм. І, хоч самі режисери цих стрічок радіють вже з того, що їхні фільми показали на великому екрані кінотеатру в центрі столиці (і дехто навіть купив на цей показ квитки вартістю 70 гривень), треба прагнути більшого. Жодного з цих фільмів немає на ютьюбі – а саме інтернет міг би посприяти не тільки популяризації українського кіно, а й самим його авторам допомогти знайти фінансування на наступні роботи.

Кадри:

Share This